Герої не вмирають!

Майдан не був монолітним явищем. Ні, він бував різним у різний час: поділеним на політичну та громадську фракції, на “сцену” і “протестувальників”, єдиним як одне ціле, тихою гаванню і полем битви, пасивним стоянням і активною дією, депресивним і радісним. Емоційні гойдалки від настроїв поразки до почуття перемоги були його звичною атмосферою. Звідси походить досить поширене враження стисненого, сконденсованого часу, коли інформаційний привід живе мінімум кілька годин – максимум два-три дні, а між початком і кінцем одного тижня зяє провалля розміром в епоху. Так само стрімко під впливом різних чинників – насамперед ескалації владного насильства – змінювалася тактика поведінки майданівців.

Ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, найстрашніша ніч, яку довелося пережити нам усім з 18 на 19 лютого 2014р. 
Кілька тисяч Героїв, які втримали тоді Майдан від остаточної зачистки, зробили справжній подвиг,про який ми ніколи не забудемо.
Читаючи спогади очевидців про це пекло, щоразу зустрічається одне і теж питання: Чому беркут тоді так і не дотис захисників Майдану? Що зупинило цих нещадних вбивць? Мабуть це питання лишиться одним з багатьох, на яке ми так і не отримаємо відповіді найближчим часом.
В ту ніч з усіх куточків країни, а передусім із Заходу та Центру спішили автобусами, машинами сотні і тисячі людей із однією думкою: "Хлопці, ви тільки протримайтеся там ще трошки, ми вже їдемо!" В цю ніч палали управління міліції, СБУ, прокуратури у Львові і Тернополі, Хмельницькому та Луцьку, Івано-Франківську і Рівному.
Уся країна була серцем на вогняному Майдані, де вирішувалась наша доля...

Небесна сотня – це не просто більше сотні людей, вбитих тодішнім  режимом під час Революції Гідності. Це - герої, які віддали своє життя за всіх нас, за загальнолюдські цінності, за захист прав людини.

Трагічні події на майдані Незалежності увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої владі. Сьогодні, 20 лютого 2019 року, в п’яту річницю початку розстрілів на Майдані учасників Революції Гідності, учні 7-8 класів Кагарлицької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. В.П. Дашенка, відвідали  виховний захід «Герої не вмирають» та прийняли участь в акції «Ангели пам’яті».

За словами співачки, що впровадила дану акцію, Анжеліки Рудницької, з кожним роком масштаби акції зростають. «Коли ми прийшли перший раз розвісити ангелів, ми практично всі були між собою знайомі. А зараз я багатьох із тих, хто прийшов, навіть не знаю. Але я бачу: якщо в руках є ангели, то це наші люди. Приходять школярі, приходять старші люди. До неї може долучитися кожен, вирізавши з паперу фігурку ангела і повісивши на дерево біля свого будинку. Ми назвали нашу акцію тихою, бо справжня пам’ять не потребує зайвих слів і пояснень. Як і молитва», - зазначила активістка.

  Цього року тиха акція «Ангели пам’яті» вперше вийшла за межі України. Якщо минулого року до неї приєдналися лише Рівне і Коломия, то нині вона відбулася в усіх містах Львівщини та Луганщини, багатьох обласних центрах, а також у Польщі, Туреччині, Латвії, США, Греції, Франції. «Акція уже живе своїм життям і я навіть не знаю точної кількості міст, які приєдналися до нас», - зізнається Анжеліка Рудницька.

Паперові ангели прикрасили й одне з головних дерев шкільного подвір’я – калину. Учні тихо вшанували борців за вільну Україну.   

 Тиха акція «Ангели пам’яті» стала однією з перших із низки заходів, приурочених до 5-ї річниці Небесної Сотні.

Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів – вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. Процес не завершено. Бо історія штука не скороспішна. Коли ж завершиться – будуть і правильні рішення, і справжні лідери.

Разом з власної волі з 1919 року. 22 січня 100 років Акта Злуки

Вже сто років як українці відзначають найвагомішу подію періоду Української революції 1917-1921. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в місті Київ було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, що на віки стало символом єднання України, на шляху до незалежності.

Вже сто років як українці вшановують пам'ять своїх попередників, та їхні прагнення до життя в незалежній державі, звільнення від поневолення Російською та Австро-Угорською імперіями.

Сьогодні ми маємо змогу відзначати ювілей події, настільки основоположної для державотворення України, гаслом якої є: "Разом з власної волі з 1919 року».

Хочеться пригадати слова під час однієї з прес-конференції в прес-центрі «Главком»  Подобєд Павла Костянтиновича: "Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна".

По всі Україні святкування століття Акту Злуки реалізується різними  заходами. Кагарлицька ЗОШ №2 І-ІІІ ст. ім. В. П. Дашенка приєдналися до вшанування цієї події. Учням 8-го та 7-го класу було надано можливість дослідити хронологію подій та відтворити день підписання Акта Злуки. Розділившись на дві групи ЗУНР та УНР діти зважили всі «за» та «проти» підписання даного акта. В кінці були підведені підсумки, які визначили позитивні та негативні наслідки даної історичної події. Діти охоче підписали «Акт Злуки» тим самим засвідчили, що Україна соборна, незалежна держава.

 В будь якому віці кожен українець повинен мати розуміння, наскільки ідея соборності України була ключовою подією для наступників. Це був один з широких кроків до відновлення омріяної незалежності (1991 року).

Боротьба за незалежність - це відвічний символ українського народу, навіть сучасні події є продовженням столітнього виборювання своєї свободи. Українці знову зі всією притаманною відвагою відстоюють свою правду: незалежність, соборність.

Брейн - ринг.

У гурдні відбувся брейн-ринг з хімії, між учнями 8-х класів. Наш клас виборов перше місце! 

Тиждень історії.

Лінійка "Найбільший скарб країни - це її народ."

..Ніде нехай такого більш не буде!

Хай день новий життя несе нове.

Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!

В достатку Україна хай живе!

Голод... Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Щороку четвертої суботи листопада в Україні вшановують пам’ять людей, що загинули від штучного створеного Голодомору.

Дослідники, краєзнавці провели значну кількість досліджень, зібрано свідчення очевидців трагедії. Поступово правда про цей страшний злочин повертається із забуття, сприяючи тим самим відродженню генетичної пам’яті української нації.

У рамках заходів на вшанування пам’яті про жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років у Кагарлицькій міській бібліотеці для дітей проведено тематичний захід «Людської пам’яті мости».

Бібліотекар Ковтун Тетяна Григорівна та ведучі години пам’яті (учні Кагарлицької ЗОШ №2 ім. В.П.Дашенка – А.Яремчук, К.Сисаєва, Д.Колодяжна, О.Часова, Б.Шкута, М.Ширенкова, класний керівник Куца Ольга Сергіївна) широко окреслили проблему Голодомору для українського суспільства та розповіли користувачам про причини і наслідки трагедії, які ще й сьогодні завдають руйнівного впливу на свідомість українців. Школярі переглянули виставку «І плаче душа моя від болю», де представлено літературу, світлини та статті з газет про Голодомор, який став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. Поряд із хлібом і перевитими чорною стрічкою колосками горіла свічка пам’яті. Нехай світло цієї свічки буде нашою даниною тим, хто трагічно загинув від Голоду. Ми не повинні забувати про геноцид. Людство має пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони не поверталися ніде і ніколи.

                         

                     Виховний захід до Дня Гідності та Свободи.

         Змістовно й урочисто пройшла в стінах середньої школи №2 імені Василя Дашенка година-реквієм «У нашій пам’яті герої назавжди лишилися», приурочену Дню Гідності та Свободи, яку провели працівники міської бібліотеки для дорослих. Уважно прослухали директор школи Ірина Горбач, учителька Ольга Куца, допитливі школярі вступне слово Марини Волошин про події початку ХХІ століття в нашій державі, про прагнення українців жити по-європейськи – незалежно, гідно й заможно на своїй землі, про боротьбу за це віками омріяне право. Гість заходу, заслужена журналістка України Людмила Добровольська, показала присутнім раритетні документи про Революцію Гідності, її учасників і героїв: фотографії, плакати, вирізки з газет… А Неля Малєєва провела імпровізовану презентацію книг: Андрія Положія «П’ять секунд, п’ять днів», Марка Рудневича «Я з Небесної Сотні», Олександра Стражного «Менталітет Майдану» і передала шкільній бібліотеці книжку Олександра Карпенка «На межі», подякувала адміністрації навчального закладу за співпрацю.

                        

                        

                       

                       

 Захист наукових робіт, підготовлених учнями: Мартиненко Владиславом(керівник Коваленко Л.Б.), Стрілець Анною(керівник Демиденко С.В.), Шкутою Богданою(керівник Куца О.С .). Роботи цікаві. Молодці!